Інтернет-газета ДРОГОБИЦЬКЕ ЗЕМЛЯЦТВО

 

Про епідситуацію з дирофіляріозу




    Ситуація з дирофіляріозу в Україні щороку ускладнюється і залишається нестійкою. З 1997 року по 2015 рік захворюваність людей на дирофіляріоз зросла у 67 разів. За вказаний період найбільше хворих було виявлено у 12 регіонах країни: м. Києві, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Сумській областях та АР Крим. Тільки протягом 2014р. в Україні зареєстровано 156 хворих на дирофіляріоз. Майже всі хворі звернулися за  медичною  допомогою самостійно зі скаргами на: свербіж, пересування паразита під шкірою, набряк, почервоніння, біль, підвищення температури тіла, головну біль,  недомагання, появу пухлини. При цьому було госпіталізовано та прооперовано у стаціонарі 59 хворих;  93 – прооперовані амбулаторно, у 3-х хворих гельмінти видалені самостійно (2,3%).


  Як і в минулі роки, у 2014 році мали місце випадки пізньої діагностики дирофіляріозу від моменту захворювання: в перші  три дні діагноз  “дирофіляріоз” був встановлений 20,4%  хворим, надто пізно (до 6-ти місяців і більше) -72,6%. Розміри паразитів становили  в довжину: самки - від 7 до 17см, самці – від 3,2 до 5,9см. На підтвердження  виду було доставлено всього 13 гельмінтів. Дирофілярії - це тонкі ниткоподібні нематоди білого кольору з поздовжніми кутикулярними гребеніями та ніжною поперечною кільчастістю, розвиток яких проходить з подвійною зміною господарів: кінцевого (дефінітивного) та проміжного. Кінцеві господарі дирофілярій - м'ясоїдні тварини родин псових, котячих і вивіркових, у яких дорослі паразити знаходяться в підшкірній сполучній тканині. Людина є їх факультативним господарем. Проміжні господарі - комарі родів Anopheles, Culex, Aedes.


  Дирофіляріози - тканинні зоонозні гельмінтози, для яких характерна трансмісивна передача, повільний розвиток, тривалий перебіг та осередкове розповсюдження. Вони ендемічні не тільки для територій з теплим і вологим кліматом, але й для багатьох країн з помірним кліматом. Головними чинниками, які впливають на виникнення і розповсюдження дирофіляріозів у зоні помірного клімату, є:

-          зміна соціально-економічних умов;

-          -збільшення чисельності бродячих собак і котів;

-          міграція диких м'ясоїдних тварин, яка не контролюється;

-          зміна екологічних умов і збільшення чисельності комарів;

-          потепління клімату, що сприяє швидшому дозріванню інвазивних личинок у переносниках та обороту інвазії в природі;

-           соціальні фактори, які сприяють передачі інвазії протягом всього року «підвальними» популяціями комарів роду Culex (С. pipiens molestus та ін.).

 

  Протягом останніх років відмічається стійка тенденція до зростання числа заражених дирофіляріями як собак і кішок, так і людей. Проблема дирофіляріозу для України на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки серед собак захворювання набуває характеру ензоотії, тому гостро постає питання про способи профілактики дирофіляріозу як серед тварин, так і серед людей.

 

  Патогенез залежить від виду збудника інвазії та його локалізації в організмі людини. Залежно від локалізації збудників, розрізняють внутрішній, або серцевий (D. immitis), та підшкірний (D. repens) дирофіляріози.


  При дирофіляріозі D. immitis гельмінт локалізується в порожнині правої, рідше лівої половини серця, в порожнистих венах, черевній аорті, легеневій артерії та інших кровоносних судинах, рідше під шкірою, в очах. Порушення функції серцево-судинної системи, закупорювання судин розвиваються при сильній інвазії. Наявність великої кількості гельмінтів також може спричиняти ендокардит і проліферативний легеневий ендартеріїт. Наявність мертвих паразитів може призвести до легеневої емболії. Поступова компенсація гіпертрофією правого шлуночка може спричинити застійну серцеву недостатність, яка супроводжується набряками та асцитом. Скупчення гельмінтів у нижній порожнистій вені часто призводить до «гострого синдрому порожнистої вени», який характеризується розвитком гемолізу, гемоглобінурії, білірубінемії, жовтяниці, анорексії та колапсу. У рідких випадках виникає блокада ниркових капілярів мікрофіляріями, що призводить до розвитку гломерулонефриту.


  При дирофіляріозі Dirofilaria repens тяжкість клінічних проявів залежить від кількості й частоти проникнення інвазивних личинок (реінвазії) в організм кінцевого хазяїна, більшість личинок гине на ранніх стадіях розвитку, головним чином під час линьок (третьої та четвертої). У цей період клінічні прояви відсутні або виражені слабко. Клінічні прояви підшкірного дирофіляріозу у людей дуже різноманітні та пов'язані з локалізацією дирофілярій у шкірі та підшкірній жировій клітковині, тканинах очниці та оболонках внутрішніх органів. Перша ознака захворювання - безболюче або болюче пухлинне утворення у шкірі та інших тканинах. Для обмеження патогенної дії паразита організм формує навколо гельмінта захисну оболонку - зону продуктивного запалення (пухлина, припухлість, гранульома та ін.). Враховуючи тільки ці симптоми, встановлюють первинний діагноз, не пов'язаний з паразитарною етіологією: атерома, ліпома, фіброма, реактивна лімфаденопатія, венозний тромбоз, алергічний набряк, фурункульоз, защемлена пахова грижа та ін. Нерідко дирофілярії ускладнюють перебіг інших хвороб. З моменту зараження до утворення пухлини проходить звичайно не менше 1 міс, а іноді до 2 років. Перші симптоми захворювання - безболісна пухлина, у місці локалізації якої відчувається свербіння і печія різного ступеня інтенсивності. Характерним симптомом захворювання є міграція гельмінта, що проявляється в пересуванні чи ущільненні пухлини під шкірою. Відстань, на яку переміщається гельмінт, складає від декількох до десятків сантиметрів, швидкість міграції до 30 см за добу.

 

  Іншими симптомами захворювання можуть бути біль голови, нудота, слабкість, підвищення температури тіла, сильні болі в місці локалізації гельмінта з іррадіацією по ходу нервових стовбурів. Еозинофілія не є характерною для дирофіляріозу, однак спостерігалася в окремих хворих у межах 8-11 %. У жодному з відомих випадків у крові не були виявлені мікрофілярії. В абсолютної більшості хворих паразитував 1 гельмінт - незріла самка до 320 мм завдовжки. Біля 50 % зареєстрованих у людини випадків припадає на дирофіляріоз органа зору. При цьому уражаються повіки, кон'юнктива, передня камера ока, склера, тканини очниці.

 

  При ураженні шкіри брів і повік може розвинутися набряк Квінке. При цьому повіки пастозні, малорухомі, закривають око, інколи відмічається свербіж різної інтенсивності і сльозотеча від незначної до дуже сильної, біль у спокої і при пальпації. При ураженні кон'юнктиви та кон'юнктивального мішка в результаті руху гельмінта виникає сильний біль, сльозотеча і свербіж. Кон'юнктива припухла, гіперемічна протягом декількох діб, через неї видніється звивисте тіло паразита. Усі прояви безслідно зникають після того, як гельмінт мігрує в очницю або видаляється хірургічно. Ураження передньої камери ока виникає під час проникнення в неї дорослої дирофілярії, яку виявляють за характерними рухами. Ураженню тканин очниці сприяє утворення гранульоми навколо гельмінта, що може призвести до екзофтальму та диплопії. Ураження очного яблука перебігає тяжче, супроводжується зниженням гостроти зору, при цьому інколи хворі відмічають, що вони бачать «черв'яка, що рухається», «п'явку», «полум'я». Специфічною ознакою дирофіляріозу є відчуття ворушіння або повзання живого «черв'яка» всередині ущільнення, пухлини або підшкірного вузла. Інколи відмічається сильний біль у місці знаходження гельмінта з іррадіацією по ходу нервових стовбурів. Діагноз дирофіляріозу іноді встановлюють на операційному столі, коли живий гельмінт виходить на поверхню з ураженої тканини самостійно або видаляється хірургом при ревізії або при випадковому розтині тканини (циста, гранульома).

 

 

                  

 

   В. ПАРАЩАК,

в.о. начальника  Дрогобицького міжміського управління  головного управління Держсанепідемслужби України України у Львівській обл.                                         

 



Создан 04 мая 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
бесплатный счетчик