Інтернет-газета ДРОГОБИЦЬКЕ ЗЕМЛЯЦТВО

 

Літо - пора кишкових інфекцій




Термін «кишкові інфекції» включає велику групу інфекційних захворювань, які мають перебіг з враженням шлунково-кишкового тракту і діареєю в якості провідного симптому. Крім того, проявами кишкової інфекції може бути біль в животі, нудота та блювання. Гострі кишкові інфекції (ГКІ) за своєю розповсюдженістю поступаються лише гострим респіраторним захворюванням (ГРВІ). Зазвичай пік захворюваності ГКІ припадає на літо, але і в холодний час року часто зустрічаються кишкові інфекції, викликані переважно вірусами – так званий «кишковий грип» або ГРВІ з кишковим синдромом. 

Причиною виникнення ГКІ може бути: бактерії (сальмонела, шигела – етіологічний чинник дизентерії, ентеропатогенні кишкові палички, стафілококи, ієрсінії), віруси (самий відомий з них – рота вірус, а також ентеровіруси, астровіруси, парвовіруси); найпростіші (лямблії, амеби, бластоцисти).
 
Чинники зараження – найрізноманітніші: це «брудні руки» - у випадку догляду за немовлям, недостатньо промиті овочі, фрукти, несвіжі, або недостатньо термічно оброблені продукти, а також влітку купання (з потраплянням в рот води) в водоймах, особливо природних, на берегу яких випасається худоба.
Ротавірус та інші віруси передаються крім водного ще і повітряно-краплинним шляхом, тобто при спілкуванні або випадковому контакті з хворим або носієм. 
Деякі кишкові інфекції мають виразну клінічну картину. Наприклад, для ротавірусної інфекції характерно відносно легкий перебіг з блювотою, рідким стільцем, супутніми проявами ГРВІ та певним характером епідемічного процесу (хворіють частіше діти організованих колективів та дорослі, що знаходилися в контакті з ними). 

Дизентерія відрізняється важким перебігом, стільцем зі слизом та кров‘ю, сильним болем та спазмами в животі, підвищенням температури та погіршенням загального стану. 
Сальмонельоз характеризується стільцем у вигляді «болотяної твані» - рідким та насичено зеленим, важким загальним станом, підвищення температури спостерігається до 39 градусів Цельсія.
 
Треба зауважити, що виключно за клінічними симптомами неможливо впевнено визначити причину, етіологічний чинник, захворювання. Для цього необхідно проводити мікробіологічні дослідження. Конкретизувати ім’я окремого збудника хвороби необхідно передусім для медичних працівників. Обсяг, спрямованість та інтенсивність протиепідемічних заходів переважно визначається саме видом мікроорганізму, що викликав захворювання. 

Деякі бактерії розповсюджуються через воду (збудники дизентерії та холери), інші – через продукти харчування, при чому через продукти не будь-які, а виключно «улюблені» для окремих мікроорганізмів – в інших вони просто не будуть розмножуватися. В одному випадку це будуть овочі, в іншому – яйця, в третьому – молочні продукти и таке інше… Одні бактерії дуже заразні (наприклад вібріон холери), інші – будуть викликати захворювання не у всіх. 

Уразі якщо  етіологію ГКІ з‘ясувати не вдається, виставляється діагноз: кишкова інфекція невстановленої етіології із зазначенням провідного синдрому – гастрит, ентерит, коліт (гастроентерит), (ентероколіт) тощо.
 
Зазвичай перебіг кишкової інфекції поділяється на кілька періодів, які змінюють один одного. Інкубаційний період – період від моменту зараження до появи перших симптомів. При кишкових інфекціях цей період може складати від кількох годин (при токсикоінфекціях) до 7 діб, а в середньому 3-4 доби. Тобто у дитини може початися хвороба, навіть, якщо вона з‘їла несвіжу, або недостатньо промиту їжу кілька днів тому. Тривалість інкубаційного періоду може змінюватись також в залежності від кількості бактерій, що потрапили до шлунку дитини. Як правило, люди ці обставини не враховують і починають стверджувати, що захворювання викликала саме їжа, яка була спожита останньою перед початком проявів хвороби. 

Остаточно з‘ясувати, яка саме їжа виявилася причиною захворювання можливо лише при проведенні бактеріологічного дослідження залишків підозрілої їжі та враховуючи результати обстеження хворого.

Найчастіше, при так званій «спорадичній» захворюваності (поодиноких випадках), які саме і реєструвалися протягом І півріччя  поточного року на підпорядкованій адмінтериторії з‘ясувати та незаперечно довести чинник зараження не вдається: як правило підозрілий продукт, або з‘їдають, або викидають. В даному випадку, при відсутності залишків їжі та, часто, небажанні людей надавати продукти для дослідження, причина виникнення захворювання лишається не з‘ясованою.
 
Іноді звичайний продукт, який не містить хвороботворних мікроорганізмів, може виявитися просто занадто жирним для віку вашої дитини і саме з причини підвищеної кількості жирів в складі викликати порушення травлення у дитини молодшого віку. 

Профілактика кишкових інфекцій полягає в щоденному дотриманні елементарних гігієнічних правил та навиків: миття рук з милом після перебування на вулиці та відвідування туалету повинно стати звичкою для дітей та дорослих. Овочі, фрукти, зелень та ягоди потрібно ретельно мити перед споживанням. М‘ясо та риба повинні бути достатньо термічно оброблені, швидкопсувні продукти – потрібно зберігати в холодильнику. Необхідно ретельно контролювати продукти харчування, які вживає дитина – скуштуйте самі, тільки окремою ложечкою, страву, якою збираєтеся нагодувати дитину: якщо якість продукту викликає сумніви, краще дитині її не давати! Чим уважніше батьки слідкуватимуть за тим, що може потрапити до рота малюку, починаючи з їжі та закінчуючи іграшками, тим менше шансів у дитини захворіти гострою кишковою інфекцією.   
 
Лікар - епідеміолог ДММВЛД ДУ «ЛОЛЦ Д СЕС У» Круц С.П.



Обновлен 22 окт 2015. Создан 21 авг 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
бесплатный счетчик