Інтернет-газета ДРОГОБИЦЬКЕ ЗЕМЛЯЦТВО

Автор тексту Гімну «Боже Великий Єдиний» О.Кониський двічі відпочивав у мальовничому карпатському Підбужі




Наприкінці ХІХ, а особливо початку ХХ ст. зросло зацікавлення Карпатами і Прикарпаттям і в середовищі наддніпрянської інтелігенції. Завдяки особистим контактам і листуванню з галичанами наддніпрянські інтелектуали відкрили для себе нові потенційні місця для відпочинку. А побувавши в горах бодай раз, вони прагнули повернутись туди знову.

 

Дуже часто при виборі місця відпочинку домінувала матеріальна сторона, адже перебування в Карпатах було набагато дешевшим, аніж за кордоном, наприклад, у Швейцарії чи на Кіпрі. А клімат зовсім не поступався своїми оздоровчими властивостями.


Одним із перших відкрив для себе Карпати відомий письменник і громадський діяч Олександр Кониський. Немалу роль у цьому відіграв український суддя з Галичини Тит Ревакович, з яким О. Кониського пов’язували товариські стосунки. У листах до письменника Т. Ревакович неодноразово описував красу Карпат, своє 85 перебування у батьківській оселі3 і запрошував у гості. Наприклад, у листі від 21 липня 1885 р., розповідаючи про очікуване у квітні 1887 р. відкриття залізничного сполучення зі Стрия через Сколе до Мукачево, суддя писав О. Кониському: “…проситиму Вас 1887 року, щобисьмо колійов пойіхали у красну Скільську верховину, – тут забавилибисьмо довший час у мойіх родичів під Бескидом, та любовалибисьмо ся красою наших гір” [21, с. 674]. У січні 1887 р. Т. Ревакович знову запрошує О. Кониського в гості – цього разу до себе додому, в с. Підбуж поблизу Самбора, де він обіймав посаду повітового судді. У листі Т. Ревакович детально описав всі місцеві переваги: ”Тут є дуже красна околиця, воздух дуже здоровий, вода – як каже верховинець – дуже ладна; є 2 гірські ріки; купіль дуже здорова; в загалі є тут в літі кліматична станція – “Ein Klimatischer Kurort” [21, с. 676]. Водночас він підкреслював, що у Підбужі набагато краще можна оздоровитися, ніж у Швейцарії.

 

Очевидно, такі вмовляння Т. Реваковича справили враження на О. Кониського, що він таки вирішив улітку приїхати в Карпати. Але хотів поселитися неодмінно у сільській хаті, щоб детальніше пізнати побут і психологію селян [21, с. 678]. Суддя одразу ж зайнявся приготуваннями до приїзду гостя: знайшов необхідне помешкання, кухарку, яка б готувала їжу, у листі дав детальний огляд цін, особливо на продукти харчування [21, с. 677].

 

О. Кониський відпочивав у Підбужі в липні 1887 р. разом з найстаршою донькою Євгенією. Відомо, що письменник також кілька днів гостював у с. Волосянка, у батьків Т. Реваковича (Батько Т.Реваковича о. Іван Ревакович, був парохом на Сколівщині, у с. Волосянка - Ред). Він настільки був захоплений подорожжю і покращенням самопочуття, що неодноразово дякував приятелю за відпочинок.

 

В одному з листів О. Кониський описав свої враження від перебування у Волосянці: “Вже про красу природи нема що й казати: я впивався єю, наче запеклый пьяниця впиваєтся смакуючи стару оковиту. Я не можу Вам розповісти того високого почутья, яким три дні було моє серце повнім до краю; почутьтя глибокого, тихого, якось невимовно міцного. Я просто розговив! Сему спріяла ще більш природи – щира семья Вашого татуся! а найпаче єго самого” [21, с. 681].

 

Очевидно гірський клімат дуже добре вплинув на здоров’я О. Кониського, бо вже у грудні того ж року він планував наступне літо знову відпочивати в Галичині, з ностальгією згадував про  Підбуж і Волосянку. В листі до Т. Реваковича він писав: “Найліпшою нагородою свого житья я вважав би коли б міг останні часи його провести в горах, да там и вмерти, оглядуючи Красу величноі природи” [21, с. 683].

 

У 1888 р. О. Кониський відпочивав у Підбужі разом з сином Юрієм два місяці – з травня по липень [21, с. 691, 693]. Також на один день заїжджав у Волосянку.

 

Письменник планував приїхати ще й улітку 1890 р., на святкування “золотого весілля” о. Івана та Теодори Реваковичів [21, с. 700]. Втім, через несприятливі обставини це йому не вдалося. Та у своїх листах О. Кониський завжди з невимовним захопленням згадував про перебування в Карпатах.


Із доповіді Наталія Мисак (Львівський національний аграрний університет, к.і.н., доцент) «Карпати і Прикарпаття як об’єкти туристичних зацікавлень і відпочинку української інтелігенції з Надніпрянщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на ІV Регіональній науково-практичній конференції «Історико-культурні пам’ятки Прикарпаття та Карпат – важливі об’єкти в розвитку туризму»  у Львові 25 березня 2016 р.



Создан 14 июн 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
бесплатный счетчик