Інтернет-газета ДРОГОБИЦЬКЕ ЗЕМЛЯЦТВО

 

Президентові України П.Порошенку: Хто наважився ігнорувати чи саботувати Закон України «Про декомунізацію…» у м.Червоноград?




Президентові України П.Порошенку

 

Хто наважився ігнорувати чи саботувати Закон України «Про декомунізацію…» у м.Червоноград?

 

Зусиллями громадян Червонограда, іншими демократичними організаціями міста робилися спроби виконати ЗУ «Про декомунізацію» і змінити назву «Красноград-Червоноград» на Христопіль або іншу, не пов’язану з радянським тоталітарним режимом.


Незрозуміло ні для патріотичної громадськості міста та навіть Львівської області, чому в м. Червоноград продовжується політика консервації комуністичних назв. Справа невиконання ЗУ щодо декомунізації в м.Червоноград набрала розголосу у всій Львівській області та за її межами.


Обурений такою поведінкою Червоградської міської, Львівської обласної ради, які ігнорують чинне законодавство України.

Я, екс-депутат, колишній член президії Львівської облради, голова Дрогобицького «Меморіалу» Бучацький М.В., відреагував на типові бюрократичні відписки Червоноградського міського голови. Враховуючи таке явище, як неможливість змінити назву Червоноград на іншу, що вимагає законодавство України, зробив спробу допомогти адміністрації міста помирити протилежні сторони, спір яких точився довкола повернення давньої назви Христинопіль. Обґрунтування цієї назви я виклав у дрогобицькій газеті «Франковий край» і передав адміністрації міста Червоноград.

Однак і цю назву не прийняла адміністрація міста.

Відтак виникає питання: хто і з якою метою не реагує, а навіть саботує виконання ЗУ «Про декомунізацію»?


Очевидно, прихильникам назви Червоноград, а також – Христинопіль не вдалося досягти консенсусу. Тому ми запропонували назву Христопіль, що має пряме походження від Ісуса Христа. Адже в Україні є приклад з давньою назвою Крижопіль. Оскільки в давнину хрест називався криж. Так чи інакше законослухняні і чесні українські чиновники давно мали усунути комуністичну назву Червоноград, накинуту у 1951 році червоною Москвою, і виконати законодавство, перейменувати місто і надати йому назву, прийнятну для християнської України.

Незрозуміло, однак, чому голова м.Червоноград, голова Львівської облради не реагують на пряме невиконання закону України «Про декомунізацію». Очевидно, що «смотрящий»у Львівській області не дозволяє перейменувати, присвоївши містові християнську назву.

Невже у Червонограді продовжує панувати атмосфера московського окупаційного режиму? Невже московська імпершовіністична комуно-тиранія катів-м’ясників (кацаб з іранської – кат-м’ясник) ще й сьогодні тримає під своїм контролем ті нав’язані українському народові назви міст, сіл і т.д. які цим червоним окупантам були до снаги.


Право на нав’язування своїм колоніям чужих назв вони собі утвердили, не питаючи ні в кого дозволу.


Так, у 1951 році, президія ВР України нав’язала містові назву Красноград. Немає великого здивування. Ці окупанти творили стократ більші і жорстокіші діяння над поневоленим народом України включно з нечуваними голодоморами, які забрали 8-10 млн. людських життів, мільйонами виселень цілих родин у Сибір. Активних громадян, які висловлювали незадоволення нелюдським і дикунським ставленням до українців, кидали в тюрми, де катували до смерті і старалися замести сліди. Чисельність таких українських жертв за період майже 400 років сягає десятки мільйонів. І тому народившись у тяжких муках і багатомільйонних жертвах, Українська держава прийняла справедливий закон  про декомунізацію.


Нам важко зрозуміти поведінку місцевої адміністрації, як рівно і обласних посадовців, які категорично відмовляються виконати закон про декомунізацію, усунувши комунотиранічну назву Красноград на Христинопіль або радикально надати нову, запропоновану Трускавецьким товариством «Меморіал», – Христопіль. Причому всі адміністрації чинять шалений опір, відмовляючи прийняти запропоновану назву Христопіль, висловлюють різні аргументи. Наприклад: перша відмова у перейменуванні Краснограда полягала в тому, що ніби то голова Інституту нацпам’яті п.Вятрович не вніс його до переліку міст, що підлягають перейменуванню.


Другим аргументом міська влада назвала такий, що якийсь депутат облради зібрав сотню підписів у противників перейменування міста з метою залишити назву без змін.


Третій аргумент, про який сумно говорити, виданий Інститутом нацпам’яті, сформульований гнучко, вишукано, нібито місто Червоноград має замало ознак для того, щоб бути перейменованим.


Чаша терпіння законослухняних і тверезомислячих українців переповнена.


Вельмишановний і високоповажний пане президенте Петре Олексійовичу Порошенку!


Згідно з ст. 28 Закону України «Про звернення громадян», контроль за виконанням заяв, звернень та скарг громадян на незаконні дії чиновників того чи іншого рівня здійснюють адміністрації всіх рівнів та Президент.


Уклінно просимо допомогти названим вище адміністраціям, у тому числі Інституту нацпам’яті, не робити окремих винятків у виконанні українського законодавства, зобов’язати не саботувати закони, а виконати їхні вимоги.

 

З повагою Мирон БУЧАЦЬКИЙ,


екс-депутат і член президії Львівської обласної ради першого демократичного скликання, почесний громадянин м.Трускавець, кандидат медичних наук.

 

82200, Львіська обл., м.Трускавець, вул. Роксолани,12.



Создан 24 дек 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
бесплатный счетчик